Загальна характеристика договору про управління активами КІФ при здійсненні спільного інвестування

Договір інвестиційного характеру має господарський характер, оскільки регулює відносини з приводу перерозподілу вільних коштів шляхом розміщення їх в об’єктах інвестування. Однак, необхідно зазначити, що хоча більшість таких договорів і  мають господарсько-правовий характер, проте порядок їх укладання регламентується ЦК України, але з урахуванням особливостей, передбачених ГК України та іншими нормативно-правовими актами по відношенню до окремих видів договорів. У юридичній літературі не існує єдиної думки з приводу правової природи договірних конструкцій, що опосередковують реалізацію інвестиційних проектів, але в залежності від конкретної ситуації договір інвестиційного характеру можливо розглядати як: міжнародний договір та цивільний договір. Саме правова природа договору інвестиційного характеру знайшла найбільше розповсюдження у контексті розглядання як цивільно-правової конструкції. Це пояснюється відносинами між контрагентами (свобода волевиявлення та рівність сторін) та правовою регламентацією (основою є ЦК України).

Таким чином, характеристика договору про управління активами як основного договору, яким опосередковуються відносини з управління активами, безсумнівно, має важливе наукове та практичне значення. Наукове дослідження цієї проблематики могло б стати внеском у розвиток науки , тому що незважаючи на законодавче закріплення управління активами практично не висвітлювалось на науковому рівні.

Відповідно до ч.5 ст. 11 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові  та корпоративні інвестиційні фонди)» (далі - Закон) у відносинах з третіми особами компанія з управління активами (далі - КУА) повинна діяти від імені та в інтересах корпоративного інвестиційного фонду (далі - КІФ) на підставі договору про управління активами. Також у Положенні ДКЦПФР «Про особливості здійснення діяльності  з управління активами інституційних інвесторів»(далі – Положення ДКЦПФР) передбачено, що КУА здійснює управління активами за рахунок КІФ.

Положення ДКЦПФР  у ст.2 зазначає, що: договір про управління активами КІФ укладається між КУА і спостережною (наглядовою) радою КІФу та затверджується загальними зборами акціонерів цього фонду.

Перш ніж сформулювати визначення договору про управління активами, необхідно окреслити його ознаки, які доцільно групувати таким чином, який би дозволив визначити місце договору про управління активами в системі цивільно-правових договорів.

Перша група ознак:

1)  управління активами – це різновид діяльності відповідного суб’єкту господарювання, який обов’язково є фінансовою установою і надає послуги з управління активами на професійних засадах, як професійний учасник ринку цінних паперів;

2)  управління активами супроводжується відповідним рухом фінансових активів;

3)  зазначений рух фінансових активів передбачає здійснення учасниками таких послуг відповідних фінансових операцій;

4)  управління активами має на меті отримання прибутку на користь учасників КІФ.

Отже, перша група ознак обґрунтовує те, що договір про управління активами є різновидом договору про надання фінансових послуг.

Друга група ознак:

1)  наділення КУА фактично усіма правомочностями власниками щодо грошових коштів, які передані в управління, за винятком обмежень, передбачених законодавством та договором;

2)  встановлення додаткових умов до КУА, щодо піклування про інтереси учасників КІФ;

3)  відсутність заздалегідь визначеного економічного та юридичного результату, на який можуть сподіватися вигодонабувачі та КУА.

Отже, договору про управління активами притаманні ознаки договору про управління майном. Виходячи з цього та враховуючи його суттєві ознаки, можна визначити його таким чином: за договором про управління активами одна сторона(КІФ) передає другій стороні (КУА) на певний строк активи в управління, а друга сторона зобов’язується за винагороду здійснювати від свого імені юридичні і фактичні дії з інвестування цих активів у дозволені законодавством фінансові інструменти в інтересах КІФ (вигодонабувачів) та з метою отримання прибутку на їхню користь.

Цей договір є двостороннім, оплатним та консенсуальним, останнє випливає зі ст.1029 ЦК Ураїни, оскільки установник управління передає, а не зобов’язується передати майно управителеві. Договір про управління активами є строковим договором, тому що майно передається на певний строк. Відповідно до ст. 11 Закону та Положенням ДКЦПФР договір між КІФ і КУА про управління активами укладається на строк не більш як три роки, і його дія може бути продовжена тільки за рішенням загальних зборів акціонерів фонду або наглядової  ради цього фонду з його обов'язковим подальшим затвердженням рішенням загальних зборів акціонерів фонду.

Договір про управління активами КІФ укладається в письмовій формі. Це підтверджено  ст. 1032 ЦК України.

Сторонами є установник управління - наглядова рада КІФ та управитель - КУА.

Істотними умовами укладення договору про управління активами, передбаченими у ст. 55 Закону є:

1)       повна назва та місцезнаходження (юридична адреса) сторін. Згідно Положенням ДКЦПФР договір про управління активами, крім зазначених у Законі, повинен містити, по-перше ідентифікаційний код за ЄДРПОУ сторін, по-друге, серію, номер та дату видачі ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами). У разі, якщо стороною договору є інший професійний учасник, зазначаються серія, номер та дата видачі ліцензії на здійснення відповідного виду професійної діяльності та термін її дії;

2)       предмет договору - управління активами за винагороду протягом терміну дії договору;

3)       права і обов'язки сторін;

4)       застереження щодо конфіденційності;

5)       порядок надання звітності та інформації;

6)       відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, порушення конфіденційності, розголошення інсайдерської інформації;

7)       строк дії договору;

8)       розмір винагороди. Розмір та порядок оплати винагороди, а також можливість виплати премії КУА, що визначається за домовленістю сторін відповідно до законодавства. Відповідно до ст.31 Закону винагорода КУА (крім КУА венчурного фонду) встановлюється у співвідношенні до вартості чистих активів ІСІ. Винагорода КУА виплачується грошовими коштами;

9)       порядок зміни умов договору;

10)  умови дострокового припинення договору;

11)  відомості про уповноважених осіб сторін договору.

Окрім істотних ознак умов договору законодавством України встановлюються специфічні умови такого договору, а саме:

-  зобов'язання КУА щодо інвестування активів ІСІ з метою отримання максимального інвестиційного доходу при мінімально можливих ризиках відповідно до інвестиційної декларації;

-  порядок відшкодування КУА збитків, завданих КІФ неналежним виконанням умов договору;

-  невід'ємним додатком до договору є інвестиційна декларація;

-  договір може містити порядок заміни КУА.

Підсумовуючи вищеназване, можна відзначити що договір про управління активами перебуває лише на стадії становлення і його місце в системі цивільно-правових договорів не було предметом детального вивчення. Договір про управління активами КІФ є договором змішаного типу, оскільки поєднує ознаки двох договорів – договору про надання фінансових послуг та договору про управління майном.

Однак, ця стаття присвячена лише загальній характеристиці договору про управління активами КІФ, і може стати основою для подальшого аналізу прав та обов’язків особи, що здійснює управління активами і наглядової ради КІФ, відповідальності за договором, припинення договору, тощо.