«Інвестиційний банк як суб'єкт інвестиційної діяльності»

Інвестування - важливий аспект функціонування комерційної організації, притаманний майже будь-якому підприємству, що забезпечує відновлення матеріально-технічної бази, збільшення об'ємів виробництва[1]. Актуальність теми зумовлена тим, що вирішення проблеми стабілізації економіки, розвитку інновації промисловості, залежить від ефективності діяльності банківської системи, в тому числі інвестиційних банків. Їх роль в деякій мірі висвітлено в роботах багатьох науковців: К.Віксель, М.Міллер, Р.Соллоу [2]. Заслуговують на увагу праці російських вчених: А.І.Колесникова, В.І.Миркіна, Ю.А.Данилова. Серед українських слід відмітити І.А.Бланка, Д.Г. Лук’яненко та ін. Не дивлячись на велику кількість робіт, більшість із вчених вивчають загальне функціонування ринку цінних паперів, діяльність окремих інститутів (в т.ч інвестиційного банку) досліджена не достатньо..[ 3].

В Україні учасниками інвестування, відповідно до ЗУ "Про інвестиційну діяльність" є фізичні та юридичні особи, у тому числі іноземні, та держави. В ролі інвесторів, кредиторів та покупців можуть виступати юридичні особи (підприємства, організації, банківські та спеціалізовані кредитно-фінансові установи), що відіграють важливу роль на ринку інвестиційних послуг, надаючи значний набір послуг клієнтам. І тут особливе значення мають інвестиційні банки. Перші з них з’явились в США ще в середині XIX ст. [4].Основними напрямками їх діяльності можна назвати операції по залученню фінансових ресурсів, здійсненню кредитування різних сфер господарювання, спеціальних цільових проектів. Додатковими є посередництво при розміщенні міжнародних цінних паперів, вторинний розподіл акцій та облігацій, консультації з питань бухгалтерського обліку, інвестиційної стратегії. Правове регулювання функціонування інвестиційних банків забезпечується окрім згаданого вище закону, ЗУ "Про господарські товариства", ЗУ "Про банки та банківську діяльність"(далі - Закон). Виходячи зі змісту останнього, банки діють як універсальні, або як спеціалізовані. Спеціалізовані можуть бути ощадними, іпотечними, розрахунковими, інвестиційними. У чинному законодавстві поняття інвестиційних банків не визначено, вказано лише, - це банки, що мають у своїх активах більш ніж 50% акцій одного типу. Порядок створення інвестиційних банків, у відповідності до Закону, є загальним, не дивлячись на специфіку діяльності. Натомість є вимога щодо виду їх організаційно-правової форми - виключно публічне акціонерне товариство або кооперативний банк. Статутний капітал (10 млн. євро) на момент реєстрації має бути повністю оплачений і сформований виключно за рахунок грошових внесків приватних інвесторів: резидентами України - у національній валюті, нерезидентами - в іноземній (конвертованій НБУ). Статутний капітал не можуть складати кошти, походження яких не підтверджено, бюджетні кошти (що мають інше цільове призначення), банківські метали [5]. Для здійснення інвестиційної діяльності, банку необхідно пройти державну реєстрацію. Для цього, уповноважена особа (чи голова наглядової ради), подає до територіального управління НБУ пакет документів, перелічених в Законі. У випадку їх недостатності, невідповідності законодавству, НБУ може відмовити в державній реєстрації, повідомивши про це мотивованим рішенням уповноважених осіб в місячний термін з дня отримання документів. Назва банку має містити вказівку не лише на вид організаційно-правової форми, а й на спеціалізацію (наприклад ПАТ "Азовінвестбанк"). Припинення діяльності інвестиційних банків відбувається шляхом ліквідації чи реорганізації. У випадку реорганізації (злиття, приєднання, розподілу, виділу та перетворення) банк продовжує існувати, але в іншому складі, при ліквідації - припиняє діяльність. Ліквідація може проводитися за ініціативи власників банку або НБУ, в т.ч за заявою кредиторів. За ініціативи власника, ліквідація проводитися у відповідності до ЗУ "Про господарські товариства" ЗУ"Про банки та банківську діяльність" та за згодою НБУ. При ліквідації за ініціативи НБУ, ЗУ "Про господарські товариства" не використовується, натомість слід дотримуватися актів НБУ. Звертаючи увагу на припинення діяльності інвестиційного банку, слід вказати на відсутність встановлення спеціального порядку здійснення такої процедури, керуватися при цьому слід правилами, визначеними для всіх банків (як універсальних, так і спеціалізованих).

Інвестиційна банківська діяльність - особливий вид банківського бізнесу, виражений у випуску, купівлі-продажу акцій, облігацій, брокерських операціях, реалізації фінансового інжинірингу. Але в забезпеченні діяльності інвестиційних банків, існують вагомі недоліки - в країні не створено належного механізму формування сприятливого клімату для інвестицій. До того ж відсутнє докладне нормативне регулювання функціонування таких банків - у законодавстві відсутнє легальне визначення інвестиційного банку.

Література
1.http:// allbest.ru/Основи організації інвестиційної діяльності в Україні .

2.http:// masters.donntu.edu.ua/Удосконалення бюджетного фінансування інноваційної діяльності в Україні.

3.http:// lib.ua-ru.net/Інвестиційний банк як інститут ринкової економіки.

4.http:// banks-credits.ru/Інвестиційні банки.